М.Гонгадзе: В Україні за різними даними нараховується 120 тис. глухих. Більшість із них отримують середню освіту у спеціалізованих школах-інтернатах. Далі в доросле життя їм асимілюватись дуже складно,адже роками людей з вадами слуху чи мови вважали маже неповносправними. Останніми роками за допомогою західних грантів в Україні почали відновлювати навчання українською жестовою мовою. Один з ініціаторів цього процесу доцент Українського католицького університету Ігор Кобель, який зараз за програмою є дослідником Галадетського університету у Вашінгтоні.
І.Кобель розповів про те, як навчаються в Галадетському університеті, де майже всі студенти та викладачі глухі. Як навчаються у ВНЗ студенти з розладами слуху в Україні (у компактних групах при навчальних закладах). Коло спеціальностей для них є дуже обмеженим і після закінчення дуже рідко працюють за спеціальністю, тому що суспільство не готове до цього. Хоче за існуючою програмою соціальної педагогіки відкрити групу подібну і в Католицькому університеті. Труднощі в тому, що це не державний вуз.
Що потрібно, щоб глухим буле легше соціалізуватись суспільство?
І.Кобель: Історично склалося, що глухі люди селилися компактно, де є школи для глухих. І в дореволюційні часи і потім. В Україні є 58 шкіл для глухих, Українське товариство глухих має кілька десятків власних підприємств, тому сім’ї де є глухі намагаються проживати компактно і багато з них працюють там. Проте суспільство ще не готове щоб адаптуватись, прийняти глухих до себе. Наприклад проблема сурдоперекладу. В Україні жоден вуз жоден коледж цим питанням не займається. Лише Українське товариство глухих готує невеличку кількість сурдоперекладачів. Якби не їхній навчальний центр, то важко уявити, як глухі давали би собі раду з їхніми щоденними проблемами.
У США є практика інклюзивної освіти, чи прижилася б вона в Україні?
Немає коментарів:
Дописати коментар